Київщина: історичні пам’ятки Вишгородщини (продовження)

Залишки дерево-земляних оборонних укріплень городища – валів та ровів (Х І– ХІІІ ст. та 17 ст.)

Давній Вишгород часів Київської Русі був потужною фортецею, яка під час військової загрози мала захистити за своїми стінами мешканців не лише самого міста, але й околиць. Оборонні споруди міста згадуються тричі у «Повісті минулих літ». Вочевидь, Вишгород будувався за принципами міста-фортеці не випадково, адже до цього міста, розташованого вище Києва на Дніпровському правобережжі, вело кілька шляхів, які могли бути і торгівельними, і воєнними. Окрім водних шляхів – з Дніпра, Прип’яті й Десни, було три сухопутних: на сході – з долини Дніпра; на півдні — з Києва; на півночі — з Поліського шляху. Через своє воєнно-стратегічне положення, яке забезпечувало Києву захист від нападів, Вишгород швидко зростав і розвивався. Через це він був оточений дерево-земляними укріпленнями: валами і ровами.

Дослідники міст Давньої Русі відносять Вишгород до IV типу укріплень зі складним плануванням, у якому є кілька укріплених частин, зокрема, окремою ділянкою цього міста виступає його північно-західна частина.

Археологічні дослідження залишків оборонних укріплень Вишгорода засвідчили потужні розміри давніх фортифікаційних конструкцій: перепад висоти від дна рову до верхівки валу сягав майже 10 метрів.

Крім оборонних валів Вишгорода у давніх письмових джерелах згадуються «острог», «стіни» та «дерев’яні забрала. У валах археологи виявили дерев’яні конструкції у вигляді зрубів на 13 вінців розмірами два на п'ять метрів. Ці кліті були заповнені глиною і складали високий вал, на якому знаходились ще й дерев’яні забрала. Перед валом був викопаний рів шириною до 16 і глибиною до 5 метрів.

Будівництвом і ремонтом оборонних споруд займались у давнину так звані «городники», які, на думку науковців, були пов’язані з князівською адміністрацією і займали високе соціальне становище. «Городники» неодноразово згадуються в «Уставі» Володимира Мономаха та житіях святих Бориса і Гліба.

Залишки дерево-земляних оборонних укріплень городища Вишгорода – валів та ровів ХІ– ХІІІ ст. та 17 ст. є частиною Пам’ятки археології національного значення. Охоронний №100007-Н, Постанова Кабінету Міністрів України від 03.09.09 р. № 928.

Втім, нині у Вишгороді збереглись залишки двох ліній оборонних споруд, хоча дослідники припускають, що можливо, існувала й третя лінія, але вона була з часом зруйнована ярами.

Дмитро Бібіков, кандидат історичних наук, завідувач відділу археології Вишгородського історико-культурного заповідника