Прочани з Старих і Нових Петрівець доторкнулися до чернігівських святинь (фоторепортаж)

Незабутню поїздку до Чернігова здійснили мешканці Старих та Нових Петрівець, відвідавши місця, котрі вважаються святинями християнства та козацтва. До поїздки долучились і підопічні Вишгородського територіального центру соціального обслуговування.

Чернігів згадується вперше в 907 році в договорі Русі з Візантією, це одне з найстаріших міст України та Європи. Чернігів у свій час вважався другим після Києва містом християнського світу, навіть переважаючи Київ чисельністю і красою своїх храмів, що є справжніми шедеврами архітектури та історії. Нажаль, до наших днів дійшла лише невелика частина храмів минулих століть, хоча при комуністичному режимі жоден храм у місті не був зруйнований.

Відправною точкою екскурсії прочан Вишгородщини стала Катерининська церква (козацький кафедральний собор Святої Великомучениці Катерини). Побудована вона на кошти козаків, братів Лизогубів - Якова та Семена, за заповітом їхнього батька Чернігівського полковника Юхима Лизогуба і в пам'ять про їх героїчного діда, Чернігівського полковника й наказного Гетьмана Якова, та козаків Чернігівського полку.

Собору – більше трьохсот років. Сьогодні тут перебувають мощі Святого Меркурія, молячись якому отримали зцілення багато хворих. Ще одна цінність – ікона Святого Миколая Чудотворця, якій більше 500 років. «Втім, у нашому храмі, кожна ікона унікальна, бо з кожною пов’язана чи історія зцілення, чи історична подія, у багатьох іконах Святих – вмонтовано частинки їх мощей, – розповідає настоятель храму отець Роман. – А одна з Богородичних ікон зроблена дітьми з… пластиліну. Такої ікони, певно, не має у жодному іншому храмі. І цінна вона для нас тим, що створена руками і серцем юних прихожан храму».

Церква має величний іконостас 12 метрів шириною і 12 метрів висотою, який протягом року в Рівному виготовляли 50 місцевих різьбярів по дереву. У іконостасі - 40 ікон, які писали майстри в Луцьку. Серед них і ікона Петра Калнишевського - останнього кошового Запорозької Січі, зарахованого до сонму святих. На іконостасі також вирізьблені герби відомих козацьких родів Чернігівщини. Це вже п'ятий іконостас за часів існування церкви. Освятили його 7 грудня 2016 року.

Інша Чернігівська святиня - Спасо-Преображенський собор XI ст. - вважається найстаровиннішим кам'яним храмом на території колишньої Київської Русі, він був усипальницею чернігівських князів.

До перлин Чернігівської землі належить також Троїцько-Ільїнський монастир з 58-ми метровою дзвіницею та лабіринтами печер. Цікава історія пов’язана з будівництвом дзвіниці – у неї, вже завершену, двічі влучала блискавка і доводилось її по-новому відбудовувати. Втретє її зробили вже нижчою, ніж планувалась на початку. І, як не дивно, блискавки перестали в неї поцілювати.

Сам же Троїцько-Іллінський монастир ХІ-ХVІІІ ст. - один із найвиразніших архітектурних ансамблів України. Складається він з двох частин - колишнього Іллінського монастиря ХІ-ХVІІ ст. та Троїцького монастиря, зведеного на найвищому плато Болдиних гір 1677-1780 рр.. та об’єднаних ландшафтом і архітектурою в єдиний ансамбль.

Лабіринти печер – це шість комплексів прихистку монахів. Однак вони, як розповідав екскурсовод, капелан Максим Щербина, на сьогодні практично не досліджені. Втім навіть те, що вдалося побачити в унікальних Антонієвих печерах, вражає – у глибокому підземеллі вибудовані церкви з вівтарями і притворами, куполами, нішами, що імітують вікна. Таке не просто вибудувати і на землі, а під землею… Скільки треба було винести піску, глини, вирубати коріння дерев…. Започаткував ці печери преподобний Антоній, який у свій час заклав і Києво-Печерську Лавру.

Не менш унікальними є Успенський собор Єлецького монастиря (XII ст), Іллінська (XII ст.) і П'ятницька (XII ст. - XIII ст.) церкви. Серед архітектурних пам'яток, що збереглись до наших днів, також Спаський та Борисоглібський собори, будинок Лизогуба, будинок колегіуму, Воскресенська церква, будинки архієпископа, губернатора та інші. Вишуканий архітектурний ансамбль будівель, розміщений навколо центральної площі, вражає простором і завершеністю.

Ще одна «родзинка» Чернігова – його кургани, капища. За словами екскурсовода тут під час розкопок знайдено чимало зброї та обладунків. Дванадцять гармат, виготовлених у різний час, прикрашають Курганний некрополь і ніби охороняють Чернігівську землю від ворогів.

У місті багато пам'ятників видатним діячам вітчизняної історії та культури, зокрема Т.Г.Шевченку, М.М.Коцюбинському, Л.І.Глібову. У 1965 році на Болдіних горах споруджено Меморіал Слави, де горить Вічний вогонь, як данина шани усім уродженцям Чернігівщини, котрі захищали рідну землю у різні часи, починаючи від козаччини і до сьогоднішніх днів.

Якщо кількома словами узагальнити увесь той масив вражень та емоцій, які отримали прихожани від цієї подорожі, то можна сказати наступним чином – тут кожен метр землі, кожен камінь дихають історією, додають духовних сил, наснажують позитивною енергією, несуть умиротворення і примушують… нікуди не поспішати, а просто жити, насолоджуючись кожною хвилиною буття, сонцем, простором, краєвидами…

Новини за датою

< жовтня 2017 >
П В С Ч П С Н
            1
2 3 4 5 6 7 8
10 11 12 13 14 15
16 17 18 19 20 21 22
23 24 25 26 27 28 29
30 31